22 квітня, у Фомину Неділю, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир очолив Божественну літургію у храмі преподобних Антонія та Феодосія Печерських Святої Успенської Києво-Печерської Лаври.
Його Блаженству співслужили: намісник Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, голова ВЗЦЗ УПЦ, ректор Київських духовних шкіл архієпископ Бориспільський Антоній, секретар Предстоятеля УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, єпископи – Житомирський і Новоград-Волинський Никодим, Макарівський Іларій, Васильківський Пантелеімон, а також духовенство монастиря у священному сані.
Під час Малого входу Блаженніший Митрополит Володимир на увагу до Церковних заслуг при сумлінному несенні архіпастирського служіння на Житомирській кафедрі та з нагоди 20-річчя Предстоятельського служіння Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира Українській Православній Церкві на Кафедрі Київських Митрополитів возвів у сан архієпископа єпископа Житомирського і Новоград-Волинського Никодима.
За богослужінням відбувся чин причислення до лику місцевошанованих святих Київської єпархії схіархієпископа Антонія (Абашидзе) (+1942). Після того, як архієпископ Олександр зачитав рішення Священного Синоду УПЦ від 14 червня 2011 року (журнал № 21) про внесення схіархієпископа Антонія у святці нашої Церкви, а архієпископ Антоній ознайомив духовенство та вірних із житієм святого, на середину храму було винесено його іконописне зображення, після чого Блаженніший Владика, архіпастирі, духовенство і миряни вклонилися мощам новопрославленого святого.
Під час відправи Блаженніший Владика висвятив у священника свого особистого помічника диякона Володимира Капацина.
***
Схиархієпископ Антоній (в миру Давид Ілліч Абашидзе) народився у 1867 році недалеко від Тбілісі. З відзнакою закінчив юридичний факультет Новоросійського Імператорського університету (Одеса, 1891) і в той же рік поступив до Київської духовної академії. На першому курсі, у віці 24 років, він був пострижений у чернецтво, при постригу отримав ім’я на честь святителя Димитрія Ростовського. 25 червня 1912 владика Димитрій був призначений єпископом Таврійським і Сімферопольським. 11 квітня 1923 року був арештований і висланий з Криму й оселився у Китаївській пустині Києво-Печерської Лаври. У Києві, роздавши своє майно, давши на якийсь час обітницю мовчання, архієпископ, з нареченням ім’ям Антоній, прийняв велику схиму. Помер у грудні 1942 року, був похований за вівтарною стіною Хрестовоздвиженського храму Лаври біля входу в Ближні печери.
Source: http://orthodox.org.ua